Поради молодому вчителу

Поради молодому вчителю

Технологія навчання дорослих Екскурс в історію питання Поява молодого вчителя у навчальному закладі для адміністрації означає не тільки приплив молодих творчих сил, але й розробка системи заходів втраченої ланки методичної роботи – роботи з молодими фахівцями. Реалізується вона різними шляхами та залежить від учасників всіх рівнів освітнього процесу міста. Але своє перше «причастя» вчителі отримують у навчальному закладі, і саме від адміністрації, педагогічного колективу залежить становлення молодого вчителя. До теперішнього часу достатньо розроблені теоретичні аспекти професійного становлення вчителів-початківців. Вивченням проблеми професійного становлення педагогів у різний час займалися С.К.Бережна, С.Г.Вершловський, Т.В.Кисельова, Л.В.Коновалова, Н.В.Кузьміна, Л.Н.Лесохіна, Т.С.Полякова, Т.М.Чурекова та ін. Загальнотеоретичні основи професійної підготовки учителя розкриті у дослідженнях О.А.Абдуліної, Ф.Н.Гоноболіна, С.Б.Єлканова, А.С.Запесоцького, Є.А.Клімова, Н.В.Кузьміної, А.В.Мудріка, Г.С.Нікіфорова, Г.І.Рогова, В.А.Сластеніна та ін. Аналізуючи проблему професійного становлення молодих спеціалістів, дослідники розглядають її з погляду професійної підготовки (О.А.Абдуліна, В.А.Сластенін та ін.), професійно-особистісного зростання (С.Г.Вершловський, Л.Н.Лесохіна, В.Ф.Моргун, Н.Ю.Ткачов та ін.), безперервної професійної освіти (Р.Х.Гініятуллін, Н.А.Данілов, В.П.Ігнатьєв, Т.В.Кисельова, Л.В.Коновалова, Є.І.Михайлова, Н.Д.Неустроєв, Т.Т.Саввінов, Р.Є.Тимофєєва, О.М.Торосова та ін.). Натомість слід зазначити, що, незважаючи на численність досліджень, і досі не існує єдиного підходу до визначення сутності професійного становлення молодих учителів. Крім того, як засвідчив аналіз наявного наукового фонду, визначення педагогічних умов професійного становлення молодих учителів у загальноосвітньому навчальному закладі не набуло належного відображення у педагогічний літературі. Разом з тим, Закони України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про вищу освіту”, Державна програма “Освіта (Україна ХХІ століття)”, Національна доктрина розвитку освіти, Державна програма “Вчитель” наголошують на необхідності постійного вдосконалення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників. У Державній програмі «Вчитель» про необхідність створення системи професійно-педагогічної адаптації молодих фахівців, визначення змісту і форм роботи органів управління освітою та навчальних закладів для забезпечення їхнього професійного становлення і зростання. Відновлення такої системи роботи з молодими вчителями, яка існувала ще у 80-х роках XX століття, зумовлено насамперед необхідністю реалізації ідеї неперервності освіти вчителя. Запропонований матеріал дасть можливість заступникам директорів шкіл творчо використати рекомендації при визначенні змісту та виборі дієвих форм методичної роботи із учителями-початківцями. Тезаурус Професійне становлення молодих спеціалістів—безперервний процес набуття особистістю професійної компетентності, яка виражається в саморозвитку та самореалізації в педагогічній діяльності.

                        Професійне становлення особистості молодого вчителя – це процес його входження у професійну діяльність, у ході якого відбувається привласнення ролі вчителя, формується його професійна позиція й визначаються шляхи самореалізації у подальшій педагогічній діяльності. 

                       Науково-методичний супровід – сукупність різноманітних форм, технологій, процедур, заходів, які забезпечують допомогу педагогічним працівникам у подоланні труднощів протягом усієї професійної діяльності. Адаптація учителя-початківця – це процес досягнення оптимальної відповідності професійно-педагогічної підготовленості вчителя, його особистісного професійного потенціалу вимогам, що ставляться до його педагогічної діяльності в умовах роботи школи (А.Семез). 

                          Педагогічна діагностика – необхідний засіб виявлення рівня розвитку психолого-педагогічної компетентності молодого вчителя та забезпечення неперервності підвищення його кваліфікації в системі післядипломної психолого-педагогічної освіти. Професійна самореалізація учителя – це процес максимальної реалізації всіх можливостей учителя-початківця, творчого ставлення й підвищення продуктивності педагогічної діяльності, визначення шляхів досягнення професіоналізму; характеризується задоволенням педагогічною діяльністю, установленням певних стосунків з педагогічним оточенням (учителями, учнями та їхніми батьками), виробленням стійкої потреби в постійному самовдосконаленні задля досягнення певних результатів у професійній діяльності, здобуття особистісної значущості.

              Педагог-наставник – досвідчений, високоморальний педагог-майстер, який має необхідні професійні вміння й навички і потребу в передаванні свого досвіду вчителям-початківцям у процесі їхнього професійного й особистісного становлення безпосередньо в умовах певного навчального закладу. Наставництво - процес, що сприяє адаптації учителя-початківця до реальних умов педагогічної праці, формуванню позитивного ставлення до своєї професії, виникненню відчуття психологічного комфорту в нових незвичних умовах психолого-педагогічного середовища навчального закладу, встановленню доброзичливих взаємовідносин із суб’єктами навчально-виховного процесу, спрямуванню на самовизначення й самореалізацію у професійній діяльності. 

              Система організаційно-педагогічної діяльності адміністрації шкіл щодо сприяння успішній адаптації молодих педагогів до професійної діяльності .Поняття «молодий учитель» не має чіткого трактування. Багато методичних джерел вказує, що головним критерієм характеристики молодого вчителя є стаж роботи до 3-х років, деякі – до 5-ти. При цьому вік не є вирішальним показником. Професійне становлення та зростання молодого педагога можна поділити на три етапи адаптації (таблиця 1): Таблиця 1 На всіх трьох етапах молодий учитель педагог відчуває протиріччя між зростаючими вимогами до професійної майстерності педагогів та недостатнім рівнем власної кваліфікації. Тому вчитель-початківець потребує особливої уваги з боку адміністрації, педагогічного колективу, методичної служби. 

                Реалізація змісту, форм і методів науково-матодичного супроводу молодих вчителів ґрунтується на діагностико-аналітичній основі та вимагає дотримання чітко визначеної послідовності дій, спроектованих на розв’язання основних цілей та завдань роботи з адміністрації з початківцями: 

• Планування
•  Організація 
•  Контроль 
•  Корегування 

         Робота молодих педагогічних працівників 

         Самосвіта педагогів: - наявність теми роботи, чітко визначеної мети та завдань, якість і зміст цієї роботи; - наявність перспективного плану самоосвіти - чи ознайомлені вчителі з публікаціями, які стосу¬ються змісту і характеру їхньої роботи, в газетах «Освіта України», «Освіта», фахових журналах? Як викорис¬товуються учителями ці рекомендації в навчально-ви¬ховному процесі.

 Діяльність психологічної служби 

1. Наявність діагностичного інструментарію.

2. Система спланованих заходів щодо підвищення психологічної культури та педагогічного мислення педагогів. 

3. Наявність рекомендацій, пам’яток для педагогічних працівників. 

   
                                                 
  Додаток 1 

                                   Особова карта молодого учителя

1.  ПІБ
2.  Назва та рік закінчення навчання у ВНЗ 
3.  Спеціальність за дипломом 
4.  Місце роботи 
5.  Займана посада (предмет, класи)
6.  Додаткове навантаження (класне керівництво, гуртки, громадське доручення)
7.  Належність до ПНМК 
8.  Наставник 
9.  Термін стажування з наставником 
10.  Тема, над якою працює учитель 1 рік 2 рік 3 рік
11.  Самооцінка досягнутих результатів учителя Оцінка та рекомендації наставника 
12.  Дата
13.  Підписи 
14. Директор школи 
15. Наставник
16.  Молодий учитель

                                                                            Додаток 2 

Діагностичний інструментарій 2.1.

• Діагностична карта педагога
•  № п/п 
• Критерії діагностування 
• Працюю над даним питанням 
• Хочу познайомитись 
• Володію питанням 
• Можу поділитися 

1. Методи і прийоми навчання на різних етапах уроку. Класифікація методів та прийомів навчання.

 2. Освітні технології навчання: - проблемне навчання; - особистісно орієнтовне навчання; - диференційне навчання.

 3. Форми організації навчальної діяльності учнів на уроці: робота в парах, у малих групах, індивідуальна робота. 

 4. Методика формування творчої особистості

. 5. Форми і методи тематичного контролю знань.

 6. Загальні питання педагогіки та педагогічної психології, психологічні основи навчально-виховного процесу 

 7. Виховна мета навчально-виховного процесу, проблеми, досягнення: - робота з учнями, які потребують особливої уваги. - робота з батьками. 

 8. Інші питання методики, педагогіки, психології, з якими є потреба ознайомитися.

       2.2.Діагностика визначення рівнів професійного становлення молодих учителів

                         Рівні професійного становлення молодих учителів Критерії Показники мотиваційно-пізнавальний спрямованість на педагогічну діяльність; настанова на саморозвиток; позитивне ставлення до оволодіння способами і засобами педагогічної діяльності, необхідними знаннями, вміннями і навичками операціонально-діяльнісний наявність комунікативних та організаторських умінь, реалізація їх у професійній діяльності; вміння запобігати конфліктних ситуацій, знаходити педагогічно доцільне їх вирішення; уміння планувати і здійснювати науково-методичну діяльність рефлексивно-оцінний спроможність оцінювати навчально-виховний процес і діяльність учнів; здатність до аналізу і рефлексії власної професійної діяльності; задоволеність педагогічною діяльністю.

 Рівні професійного становлення молодих учителів визначаються за середнім значенням прояву показників обраних критеріїв. Межами розподілу встановлено:

•  1,0 – 2,4 – низький рівень; 
• 2,5 – 3,9 – середній рівень; 
• 4,0 – 5,0 – високий рівень. 

               Зазначені рівні визначаються усередненими даними за такою бальною шкалою: 

• 5 балів – ознака виражена дуже сильно; 
• 4 бали – ознака виражена сильно; 
• 3 бали – ознака виражена достатньо; 
• 2 бали – ознака виражена слабко; 
• 1 бал – ознака виражена дуже слабко.

            Надаємо змістову характеристику рівнів професійного становлення учителів-початківців. Низький рівень (1,0 – 2,4 бали) властивий молодим учителям, для яких характерна низька результативність, вони часто витрачають час на вирішення незначних завдань, ставлення до педагогічної діяльності невизначене; склад мотивації є бідним; не володіють способами і засобами педагогічної діяльності, необхідними знаннями, вміннями і навичками; в них відсутня настанова на саморозвиток, пізнавальні та професійно-практичні потреби. Творча активність у таких учителів майже зовсім не виявляється, у них слабко розвинені комунікативні й організаторські здібності; вони не раціонально організовують як свою, так і учнівську діяльність, не вміють налагодити взаємовідносини з учасниками педагогічного процесу (колегами, учнями, батьками), планувати й здійснювати науково-методичну діяльність. Учителі-початківці неадекватно оцінюють результати власної діяльності; недостатньо розвинені вміння управляти собою під час виконання своїх професійних обов’язків, схильні до конфліктів; не вбачають необхідності в зіставленні власних здобутків із досвідом колег; ці вчителі не вислуховують думки інших людей, не вміють правильно висловлювати і відстоювати свою думку, не виявляють схильності до самооцінки та самоаналізу своїх професійних дій, незадоволені педагогічною діяльністю. Середній рівень (2,5 – 3,9 балів) притаманний учителям, які спрямовані на педагогічну діяльність, мають бажання вдосконалювати свої знання, схильні до творчого пошуку, прагнуть використовувати різні форми роботи, виявляють глибокі та мобільні професійні знання, володіють достатніми організаторськими та комунікативними здібностями, достатньо раціонально організовують учнівську і свою діяльність, уміють встановлювати взаємовідносини з колегами, учнями та їхніми батьками; мовлення цих учителів виразне, вони вміють яскраво висловлювати почуття, переконання, знання та думки. Учителі цього рівня досить об’єктивно оцінюють досягнуті результати, проте не завжди правильно визначають причини негативних результатів, не вміють самостійно визначити шляхи їх усунення. Намагаються не конфліктувати з людьми, які їх оточують, проте не завжди цього досягають. Уміння планувати і здійснювати науково-методичну діяльність здебільшого мають епізодичний характер. Високий рівень (4,0 – 5,0 балів) характерний учителям-початківцям, які мають стійку спрямованість на педагогічну діяльність, настанову на саморозвиток, позитивно ставляться до оволодіння способами і засобами педагогічної діяльності, необхідними знаннями, вміннями і навичками, беруть активну участь у громадському житті навчального закладу, в них добрі взаємовідносини з колегами, учнями, батьками, вони легко йдуть на контакт. Організаторські й комунікативні здібності вчителів розвинені на високому рівні. У них вироблений індивідуальний стиль діяльності і вони постійно вдосконалюють його шляхом самоосвіти, самовдосконалення, уміють прийняти рішення щодо швидкого включення учнів до пізнавальної діяльності; правильно знаходять рішення у конфліктних ситуаціях, уміють регулювати свій емоційний стан, не конфліктні. Такі вчителі постійно цікавляться досягненнями науки, переймають досвід інших учителів і творчо використовують його в навчально-виховному процесі. Вони достатньо самокритичні, вміють аналізувати свою діяльність, усувати недоліки, правильно визначають причини невдач; усвідомлюють необхідність самовдосконалення, самовираження, реалізації своїх потенційних можливостей у педагогічній професії, задоволені педагогічною діяльністю. 

 2.3. Діагностична анкета молодого спеціаліста по визначенню стану методичної підготовки 

Мета: визначити рівень методичної підготовки молодих спеціалістів.

 Прізвище, ім’я, по батькові ………………………………………………………………… 

Який предмет викладає…………………………………………………………………….. 

Стаж роботи …………….. 

 Самооцінка здійснюється по шкалі від 1 до 10 балів. 

 № п/п 

Аспекти професійної діяльності 

Самооцінка вчителя 

1 Здійснення індивідуального та диференційованого підходу. 

2 Здійснення міжпредметних зв’язків. 

 3 Розвиток пізнавальних здібностей учнів. 

 4 Організація самостійної роботи учнів. 

 5 Використання інноваційних технологій. 

 6 Вибір оптимальних методів навчання. 

 7 Вибір оптимальних форм проведення уроків 

 8 Формування в учнів мотивації навчання.

 9 Вивчення передового педагогічного досвіду з предмета 

 10 Реалізація виховної мети уроку. 

 11 Реалізація принципів особистісно орієнтованого навчання. 

 12 Реалізація принципів розвивального навчання. 

 3 Визначення рівня навчальних досягнень учнів. 

 14 Уміння зберегти працездатність учнів. 

 15 Уміння підтримати дисципліну учнів на уроці. 

 16 Організація робочого місця вчителя. 

 17 Організація позакласної роботи з предмета.

 18 Уміння раціонально використовувати час уроку. 

 19 Виконання санітарно-гігієнічних вимог до уроку. 

20 Уміння здійснювати самоаналіз уроку. 

 21 Володіння методикою роботи з обдарованими дітьми 

 22 Методика організації роботи з учнями з початковим рівнем н.д. 

 23 Методика проведення уроків різних типів. 

 24 Вміння писати конспекти уроків. 

 25 Вміння добирати тексти контрольних робіт. 2

6 Ведення тематичного обліку знань. 

 27 Володіння вимогами щодо ведення шкільної документації. 

 28 Організація групової форми роботи на уроці. 

 29 Здатність до самоосвіти. 3

0 Бажання працювати. 

 Всього 1 – 100 балів – низький рівень, 101 – 200 балів – середній рівень, 201 – 300 балів – високий рівень. 

                                                2.4. А Н К Е Т А МОЛОДОГО ВЧИТЕЛЯ

                                                     (проводиться в кінці першого року роботи) 

 1. Чому Ви обрали професію вчителя (підкреслити, дописати):

 а) подобається робота з дітьми; 

б) підходить режим і характер роботи вчителя; 

в) вирішальний вплив мала любов до даної спеціальності; 

г) під впливом бажання здобувати вищу освіту; 

д) під впливом інших чинників , 

яких?). ________________________________________________________________________________________________________________________________________ 

 2. Чи хотіли б Ви перейти на іншу, непедагогічну роботу (підкреслити): 

а) так; 

б) ні;

 в) не знаю. ________________________________________________________________ 

 3. Чи подобається Вам робота в школі (підкреслити): 

а) так; 

б) байдуже;

 в) ні. __________________________________________________________________ 

 4. Що подобається Вам найбільше (підкреслити): 

а) проведення уроків;

 б) позакласна робота з предмета; 

в) позакласна виховна робота; 

г) робота з батьками;

 е) робота над темою самоосвіти; 

д) методична робота; 

є)громадська діяльність. ________________________________________________________________ 

 5. Чи обрали б Ви знову для вступу, якби можна було повернути час, педагогічний вуз (підкреслити): 

а) так; 

б) не знаю;

 в) ні. ________________________________________________________________ 

 6. Що викликає найбільше труднощів у Вашій роботі (підкреслити):

 а) підготовка до уроків; 

б) організація навчального процесу; 

в) спілкування з учнями, їхніми батьками, колегами, адміністрацією; 

г) підготовка до виховної роботи; 

д) проведення виховних заходів;

 е) організація свого часу і праці (питання НОП); 

є) ведення шкільної документації; 

ж) аналіз своєї діяльності, внесення відповідних коректив; 

з) інше (що саме?). ________________________________________________________________ 7. Як Ви оцінюєте свою підготовку до педагогічної праці (підкреслити): 

а) фахову: цілком задоволений, задоволений, не задоволений; 

б) з методики викладання: цілком задоволений, задоволений, не задоволений; 

в) з організації спілкування: цілком задоволений, задоволений, не задоволений; 

г) з виховної роботи: цілком задоволений, задоволений, не задоволений; 

д) із самоосвіти: цілком задоволений, задоволений, не задоволений;

 ж) з уміння організувати свою працю: цілком задоволений, задоволений, не задоволений; 

е) з інших боків

(яких?). ________________________________________________________________ 

 8. Як Ви ставитеся до обраної професії (підкреслити):

 а) задоволений цілком; 

б) більше не подобається, ніж подобається;

 в) байдуже; 

г) більше подобається, ніж не подобається; 

д) зовсім не подобається; 

ж) не можу визначитися. ________________________________________________________________ 

 9. Як було організовано ваше стажування (підкреслити): 

а) добре; 

б) задовільно; 

в) незадовільно. ________________________________________________________________ 

 10. У чому полягало це стажування (підкреслити, дописати): 

а) був інтенсивний план стажування; 

б) був призначений учитель-наставник; 

в) була добре організована робота з наставником; 

г) цією роботою цікавилася адміністрація; 

д) інше (що саме). ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

                            2.5. А Н К Е Т А ВИВЧЕННЯ ЗАПИТІВ МОЛОДИХ УЧИТЕЛІВ 

                                                   (проводиться в кінці навчального року)

 1. Які уроки своїх колег Ви відвідали? 

2. Що Вам особливо сподобалося на цих уроках? 

3. Скільки уроків відвідали у Вас наставники? 

4. Яку допомогу Ви дістали від наставників? 

5. Хто, крім наставників, допомагав Вам у підготовці до уроків? 

6. Яку методичну літературу Ви використовуєте в підготовці до уроків? 

7. Які труднощі Ви відчуваєте під час проведення уроків? Яку, на вашу думку, допомогу слід надавати з метою поліпшення якості роботи? 

8. Яких труднощів Ви зазнаєте під час використання наявної навчально-матеріальної бази?

 9. Що, на Ваш погляд, потрібно зробити для її вдосконалення? 

10. Чи задовольняє Вас розклад уроків, позакласних заходів? 

11. Що слід зробити для поліпшення роботи шкільних методичних об’єднань? Чи допомагають вони Вам у роботі? 

12. Які загальношкільні заходи (педради, методоб’єднання, психолого-педагогічні семінари, ділові, рольові ігри, школа молодого вчителя, тощо) найбільше Вам запам’яталися? Чому? 

13. Чи задовольняє Вас система самоосвіти, підвищення кваліфікації, яка склалася в школі? 

14. Що, на Ваш погляд, слід зробити для збільшення часу на самоосвіту? 

15. Що нового Ви дізналися за минулий навчальний рік під час відвідування відкритих уроків, взаємовідвідування уроків, зокрема, свого наставника? 

16. Які методичні прийоми, на Вашу думку, Ви вдосконалили впродовж року? 1

7. Яку методичну допомогу Ви бажали б дістати від шкільної адміністрації, наставників? 

18. Що необхідно зробити для поліпшення індивідуальної роботи з учнями? 

19. Які загальношкільні заходи для учнів Вам найбільше сподобались і були, на Вашу думку, найефективнішими? 

 20. Чому? 

                                   2.6. А Н К Е Т А ДЛЯ НАСТАВНИКА МОЛОДОГО ВЧИТЕЛЯ 

 Дайте відповіді на такі запитання: 

 1. Скільки років працює вчителем ваш стажист? 

2. Чи знає він (підкреслити): а) теорію предмета; б) основи психолого-педагогічної науки; в) основи дидактики; г) методику викладання предмета. 

3. Чи він уміє (підкреслити): а) правильно будувати урок: так, ні; б) визначити триєдину мету уроку: так, ні; в) які елементи уроку може планувати краще (перелічити); г) чи вміє створювати проблемні ситуації: так, ні; д) чи вміє активізувати пізнавальну діяльність учнів: так, ні. ж) чи володіє увагою класу на уроці: так, ні; е) чи вміє проводити диференційовану роботу на уроці: так, ні.

 4. Чи вміє організувати позакласну роботу з предмета? 

5. Чи вміє аналізувати урок і позакласний захід?

 6. Що не вміє, поки що, Ваш стажист і чому? (перелічіть) Причини: а) небажання працювати; б) слабка підготовленість у вузі; в) відсутність педагогічних здібностей; г) безвідповідальність. 

7. У чому Ви надали допомогу вашому стажисту? (перелічіть види робіт з молодим учителем). 8. Що, на Вашу думку, є головним у наставниці? 

9. Ваші пропозиції щодо вдосконалення наставництва.

                                                       Додаток 3 

                                      Схема аналізу уроку молодим вчителем 

1. Клас……………………………………………………………………………..

2. Предмет ………………………………………………………………………..
 3. Тема уроку……………………………………………………………………..
4. Мета уроку……………………………………………………………………..
5. Тип, вид уроку………………………………………………………………….
6. Чи відповідали зміст уроку, методи навчання, форми організації діяльності учнів меті уроку?
 7. Які методи і прийоми навчання використав учитель на уроці?
 8. Які дидактичні задачі простежувалися на окремих етапах уроку, чи пов’язані вони із загальною метою уроку ?
 9. Які форми роботи з учнями використав вчитель на уроці ?
10. Чи спостерігалася на уроці індивідуалізація і диференціація навчання ? У чому вони виражалися?
11. Чи побачили ви на уроці прийоми, які б допомогли учневі самому здобувати знання, чи використовувати на уроці алгоритми, пам’ятки, схеми, опорні конспекти?
12. Чи використовував учитель на уроці інноваційні технології?
 13. Чи був підбитий підсумок уроку ?
 14. Що нового для себе ви взяли з уроку ?
 15. Чим збагатився ваш методичний багаж ?
16. Що ви порадили б учителю для вдосконалення уроку ?

                                                                   Додаток 4
   Наказ                    Про організацію роботи з молодими та малодосвідченими вчителями
 З метою чіткої організації на сучасному рівні роботи з молодими та малодосвідченими вчителями, спрямованої на підвищення рівня їх¬ньої психолого-педагогічної, загальнокультурної, фахової й методич¬ної підготовки
                                                                НАКАЗУЮ:
 1. Забезпечити умови для роботи молодих спеціалістів, які розпо¬чали працювати в школі.
 2. Для активізації роботи з підвищення кваліфікації молодих та малодосвідчених учителів спланувати роботу школи педагогічної під¬тримки (до __________).
3. Закріпити за молодими та малодосвідченими учителями учи¬телів-наставників: • за вчителем________________¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬—¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬--_______________; • за вчителе쬬¬¬¬¬¬¬¬¬________________¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬—________________ .
4. Учителям-наставникам розробити для кожного молодого спе¬ціаліста індивідуальні плани самоосвіти та завдання з урахуванням їхньої теоретичної і методичної підготовки та план індивідуального навчання і стажування (до _________).
 5. Для підбиття підсумків роботи молодих спеціалістів та їхніх на¬ставників створити комісію у складі: ___________, директора школи; ___________, заступника директора з навчально-виховної роботи; ___________, заступника директора по початковій школі; ___________, заступника директора з виховної роботи; ___________, учителя географії.
 6. Заступнику директора школи з НВР ___¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬__ забезпечити кон¬троль за змістом роботи з молодими та малодосвідченими учителями. Інформацію про роботу з молодими вчителями подати до «___.» квітня 20____р.
 Директор школи З наказом ознайомлені:

                                                            Додаток 5 
                  2.1. ПОЛОЖЕННЯ про ШКОЛУ СТАНОВЛЕННЯ МОЛОДОГО ВЧИТЕЛЯ

                            «Хочеш зміцнювати державу – виховуй молодь» Античні мудреці I. Загальні положення Школа становлення молодого вчителя (ШСМВ) - це постійно діюче професійне об’єднання молодих педагогів. ШСМВ є складовою частиною системи науково-методичного супроводу, яка об’єднує вчителів іноземної мови, педагогічний стаж яких складає 3-5 років. ІІ. Мета та завдання Мета діяльності ШСМВ: - створити науково-методичний супровід процесу адаптації молодих учителів іноземної мови; - сформувати у вчителів – початківців потреби в постійному самовдосконаленні та саморозвитку; Завдання: - проаналізувати якісний склад учителів іноземної мови; - виявити прогалини в методичній, дидактичній та педагогічній підготовці молодих учителів з метою розробки моделі науково - методичного супроводу психолого-педагогічної компетентності вчителів; - задовольнити потребу молодих фахівців в неперервній освіті; - сприяти формуванню власного о педагогічного стилю творчої діяльності педагогів; - навчати конструювати самоосвітню діяльність та роботу над науково-методичною проблемою; - опрацювати інноваційні методи та форми навчання іноземній мови з питання модернізації навчально-виховного процесу та навчитись впроваджувати їх у власній діяльності.